Новини

Основні новини законодавства України за жовтень 2016 року

1) В Україні запроваджено нові підходи до фінансової реструктуризації фінансової заборгованості юридичних осіб.

 2) Використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів скасовано

 3) Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» ухвалений Верховною Радою.

 4) Плануються нововведення для суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про оцінку впливу на довкілля

 5) Кабмін відкрив дані про автономери для адвокатів та нотаріусів

19 жовтня набрав чинності ЗУ «Про фінансову реструктуризацію», який є актуальним для діючого бізнесу, в якого наявні заборгованості, а також для банків.

Законом передбачено умови та порядок проведення процедури реструктуризації заборгованості юридичної особи-боржника перед кредиторами, з наданням певних пільг та гарантій, як боржнику, так і кредитору.

Варто відразу зазначити, що процедура фінансової реструктуризації юридичної особи є добровільною та здійснюється за бажанням останньої.

В свою чергу Законом визначено умови, з дотриманням яких юридична особа-боржник має право на участь у процедурі фінансової реструктуризації:

1) юридична особа перебуває у критичному фінансовому стані;

2) господарська діяльність юридичної особи може бути визнана перспективною.

Діяльність боржника визнається перспективною, якщо залучені кредитори підписали згоду на реструктуризацію та перспективність підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності.

Переваги реструктуризації для боржника є очевидними. Крім того, Закон передбачає податкові пільги, звільняючи юридичну особу -боржника від зобов’язань зі сплати податку на прибуток щодо всієї суми прощеного кредиторами боргу. Перевагами для кредиторів є можливість отримати задоволення більшої частини своїх грошових вимог, ніж, наприклад, у результаті банкрутства боржника.

Пільги, передбачені даним Законом, як і Закон втрачають чинність 19 жовтня 2019 року.

Для того щоб ознайомитись з повним текстом Закону, перейдіть за посиаланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1414-19

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №686 визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №724 «Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів».

Прийняття рішення про скасування Постанови розв'язує ряд проблем, з якими стикаються суб'єкти господарювання при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Зокрема, за час дії Постанови №724 так і не був визначений механізм розрахунку орієнтовних показників митної вартості товарів, який враховував би знижки на товар та інші умови поставок, що, в свою чергу, значно впливає на ціну товару.

«Ця Постанова суперечить нормам Митного Кодексу України. Зокрема, Розділом 3 Митного кодексу встановлено вичерпний перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, з яких основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Варіантів застосування орієнтовних показників митної вартості товарів Митним Кодексом України не передбачено. Крім того, директивне застосування таких орієнтовних показників митної вартості суперечить зобов’язаннями України в рамках угод СОТ та Угоди про Асоціацію із ЄС.», - зазначається на веб-сайті Асоціації платників податків України.

 

Даний Закон відомий ще під назвою «антирейдерський закон», який спрямований на захист українського бізнесу від рейдерських атак.

Завдяки ухваленому в парламенті Закону за словами заступника Міністра юстиції України Павла Мороза перш за все посилюється кримінальна відповідальність не тільки державного реєстратора, а й замовника та виконавця рейдерського захоплення. Водночас, закон закриває схему незаконної реєстрації бізнесу та нерухомості на підставі підробленого рішення суду.

Основними змінами, які вносяться даним Законом до інших нормативно-правових актів України, зокрема, є:

 

1) До Закону про держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

- Власники нерухомого майна отримають додаткові гарантії захисту. Закон передбачає зобов’язання  держреєстратора невідкладно повідомляти власнику об'єкта нерухомого майна, за яким подано заяву, про проведення відповідних реєстраційних дій;

- Збільшено з 30 до 60 днів термін оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора;

 

2) До Закону про державну реєстрацію юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань:

-  Зазнає змін принцип екстериторіальності, який дозволяв вносити зміни до статутних документів юридичної особи в будь-якій точці України, незалежно від місцязнаходження компанії. Згідно Закону державна реєстрація може проводитись лише в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

- Відтепер нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів товариств на протоколі та на установчих документах при внесенні змін обов'язкове.

3) До  Закону про електронний цифровий підпис (ЄЦП):

  -передбачається введення нової термінології - захищений носій особистих ключів. Державні реєстратори будуть зобов'язані використовувати тільки такі захищені носії особистих ключів. Це забезпечить захист записаних на нього даних від несанкціонованого доступу.

- ЄЦП буде надаватися виключно за особистої присутності підписантів, в тому числі посадових осіб підприємств (зокрема, директорів, головних бухгалтерів).

На даний момент, Закон направлений на підпис Президенту України.

Детальніше ознайомитись зі змінами, які пропонуються законом можна за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59923

 

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» прийнятий на заміну існуючому Закону України «Про екологічну експертизу».

Даний Закон спрямований на приведення законодавства України у відповідність до європейських сатандартів, зокрема належну імплементацію в Україні Оргуської конвенції та Конвенції Еспо, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище.

Нововведеннями, що запроваджується Законом України «Про екологічну експертизу» є:

-  підготовка Звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єктом господарювання;

-  проведення громадського обговорення;

-  аналіз уповноваженим органом інформації, представленої в звіті з оцінки впливу на довкілля, а також інформації, отриманої в ході громадського обговорення;

-  надання уповноваженим органом мотивованого рішення про оцінку впливу на довкілля, що базується на результатах такого аналізу;

-  врахування органами державної влади та місцевого самоврядування рішення у дозвільному документі, який є підставою для початку реалізації планованої діяльності (остаточному рішенні);

-  післяпроектний моніторинг.

На відміну від Закону «Про екологічну експертизу», в Законі України «Про оцінку впливу на довкілля» вказано перелік об’єктів та діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і стосовно яких необхідно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля.

Зокрема, серед іншого, оцінці впливу на довкілля підлягають: діяльність щодо поводження з відходами, потужності для інтенсивного вирощування; сільськогосподарське та освоєння, рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського господарства, у тому числі зі зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і більше; установки для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва; діяльність в харчовій промисловості, підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонна на добу, господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Законом забороняється розпочинати провадження діяльності, яка підпадає під проведення процедури оцінки впливу на довкілля, без проведення процедури оцінки впливу на довкілля.

Законом передбачається відповідальність суб’єктів господарювання за порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме:

-  обмеження діяльності - до виконання встановлених у рішенні з оцінки впливу на довкілля екологічних умов;

-  тимчасова заборона (зупинення) діяльності - до отримання рішення з оцінки впливу на довкілля або виконання встановлених у рішенні з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;   

-  припинення діяльності - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Наразі, Закон направлено на підпис Президенту України.

 

Уряд розширив обсяг інформації стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, що можуть отримувати посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси із Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ задля здійснення ними повноважень, визначених законом.

Уповноважені запитувачі відтепер мають можливість отримувати відомості про номерний знак транспортного засобу, що раніше було неможливим при здійсненні запитів.

Отримання відомостей про номерний знак спростить роботу нотаріусів та покращить якість перевірки документів під час укладення правочинів, предметом яких є транспортні засоби.

Інформація про номерні знаки транспортних засобів дозволить адвокатам прискорити процедуру підготовки процесуальних документів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.

 

Джерело - https://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249418948